E-mova: закон «Про мову» та інтернет-сайти

04 жовтня 2018 р було прийнято законопроект, що регламентує статус державної мови в Україні. У першому читанні за основу був прийнятий законопроект 5670-Д, в якому досить недвозначно прописані вимоги до мовних форматів інтернет-сайтів компаній і організацій (стаття 23, п.6):

 

Інтернет-представництва (в тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів державної влади, підприємств, установ й організацій державної та комунальної форм власності, засобів масовоїі нформації, зареєстрованих в Україні, а також юридичних осіб приватного права та фізичнихосіб — підприємців, що реалізовують товари й послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числіі нтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах тощо), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням та має не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.

закон про мову та інтернет

З огляду на те, що закон політичний, друге читання і прийняття до виконання станеться до дати проведення президентських виборів, а, отже, найближчими місяцями.

 

Що це означає для пересічного підприємця, який пропонує товари та послуги в інтернеті на теренах України?

 

  • Якщо в остаточному варіанті закону відповідне формулювання вищевказаної статті не зміниться, постане нагальна та термінова необхідність перекладати всю інформацію на сайті: технічні елементи (навігаційні та інтерактивних елементів), тексти, описи товарів та послуг, можливо навіть записи блогу та стрічки новин.

 

  • Постає ще одна важлива проблема: адже ні для кого не таємниця, що більшість пошукового трафіку відбувається саме за російськомовними запитами. Відповідно, щоб зберегти свої позиції в пошуку постає необхідність створювати дзеркало сайту (на субдомені) або ж двомовний сайт, як мінімум – російсько- та україномовний

 

  • Всі елементи щодо інтерактивного спілкування з клієнтами – форми до заповнення, сповіщення про акції та розпродажі, листи клієнтам тощо – також обов’язково мають бути українською.

 

Законом не забороняється мати версії сайту будь-якими іншими мовами. Більше того, використовуючи популярні зараз вікна що випливають, вже на стартовому етапі клієнта можна запитувати про мову, якою він бажає отримати інформацію та перенаправляти його на відповідну версію сайта. Але це не виключає наявність україномовної версії, яка має завантажуватися за замовчуванням, про що досить конкретно написано в законі.

 

Звичайно, наразі закон не прийнято до виконання. І на фінальному етапі частину статей буде змінено. Але, виходячи, що переважна більшість суперечок ведеться про статті щодо екзаменації держслужбовців та самих депутатів, є досить велика ймовірність, що саме щодо інтернету змін не буде.

 

Отже, вже зараз власники сайтів, що планують і в подальшому працювати з українськими користувачами, мають прийняти рішення щодо подання інформації на власних інтернет-ресурсах.

 

Ті власники сайтів, що приймуть до уваги зміни і почнуть впроваджувати їх в життя першими  отримають відчутний зиск, бо кількість україномовних запитів та посилань буде швидко рости та й самі анкори (текст посилання) будуть ставати україномовними.

 

Варто брати до уваги і те, що при перекладі сайтів потрібно перекласти й закриті частини (навігацію, опис зображень мета-теги та інше), також правильне використання редиректів (перенаправлень для пошукових систем) та тегу «canonical» дає можливість не втратити посилання, що має сайт, а відповідно й позиції в пошукових системах. До роботи над пернесенням залучайте не тільки перекладачів, а й SEO спеціалістів.

 

Які найбільш прості та дієві заходи, що допоможуть вже зараз підготувати сайт до змін в законодавстві?

 

  1. Встановити модуль перекладач. Їх достатньо багато для різних CMS (систем керування контентом). Та частина їх реагує на мову, що за замовчуванням виставлена в браузері клієнта і віддає йому ту версію, на яку налаштований браузер. Мова в браузері законом не регламентується і ми можемо отримати зовсім не те, що планували.

 

  1. Створення додаткової мовної версії сайту – оптимальний варіант, який насправді не настільки довгий та складний, як це здається з першого погляду. Кваліфікована агенція зможе створити додаткову версію сайту досить швидко та якісно. Додатковою перевагою стане не тільки збереження, а й збільшення кількості пошукових запитів, за якими потенційні клієнти зможуть знайти сайт в мережі – за рахунок додавання запитів українською.

 

  1. Повний переклад сайту – технічно, це тотальний переклад всіх елементів сайту: технічних, інформаційних. Такий переклад дозволить отримати україномовний інтернет-ресурс, що повністю відповідаю сучасним вимогам законодавства

 

  1. Частковий переклад – це поетапний переклад інформації інтернет-ресурсу, що дозволить поступово отримати україномовний продукт:

 

  • Переклад функціональної частини сайту — меню і загальних навігаційних елементів
  • Переклад тексту головної сторінки та інших основних сторінок
  • Переклад МЕТА-ТЕГІВ (функціональна інформація для пошукових системам)
  • Переклад всіх текстів на сайті

5.  Встановлення модулів перекладачів

 

Детальніше про кожен з методів Вам зможуть докладно розповісти співробітники агенції з інтернет-маркетингу WebJump.

Повний текст законопроекту можна подивитися тут.