E-mova 2.0: закон «Про мову» та інтернет-сайти прийнято остаточно

Отже, законопроект «Про мову», про наявність якого ми писали ще восени, остаточно прийнято в другому читанні і діючий президент навіть пообіцяв його підписати найближчим часом.

 

Крім запровадження української мови, як обов’язкової для державних закладів та установ, даний закон регулює і мовне середовище в інтернет спільноті.

 

 «Стаття 27. Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів» по пунктах вказує, яким чином тепер буде регулюватись мовний процес для сайтів в мережі. В повному тексті Стаття 27 наведена в кінці, ми ж хочемо наголосити на пункті 6:

 

  1. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

 

Що це означає для власників сайтів в Україні:

 

  • Україномовна версія сайту тепер обов’язкова і має завантажуватись за замовченням
  • Об’єм інформації україномовної версії не може бути меншим, ніж версії іншою мовою

 

Більше того, навіть якщо основний продукт (послуга) сайту подається будь-якою іншою мовою (особливо це стосується інтернет-ЗМІ) – українська версія сайту все одно має бути основною.

 

Згідно закону, порушення даних норм згідно Кодексу про адміністративні правопорушення карається штрафами від 200 (реклама) до 500 (ЗМІ) неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

 

Але все не так небезпечно, як це може здатися на перший погляд.

  • По-перше — Закон набуває сили тільки за 2 місяці після його оприлюднення.
  • По-друге, в кінцевий текст закону було внесені правки, головна з яких —  трирічна відстрочка введення адміністративної відповідальності (штрафів) за порушення норм закону.

 

Тобто, ніхто не прийде до Вас вже завтра та не стане вимагати штрафи, якщо Ваш сайт не виконано державною мовою. Але якщо ви плануєте й надалі вести діяльність в Україні – переклад Вашого сайту державною мовою вже mast have.

 

Більше того, ні для кого не таємниця, що за останні роки значно зросла використання української мови в суспільстві ще й до прийняття закону. Ми стоїмо на шляху невпинного збільшення комунікації українською. І пошукові системи вже зараз демонструють зростання кількості запитів саме українською.

 

А отже ті, хто зараз перший почне займати інформаційний простір державною мовою, завтра опиниться на верхівці видачі пошукових систем саме українською. І ми побачимо помітну зміну лідерів галузь та товарних/сервісних напрямів  в пошуку Google UA, де домінуючі позиції займуть сайти саме державною мовою.

 

Що порадити тим, хто вже зараз прагне отримати сайт державною мовою

 

Для нових сайтів все просто  – зразу в Технічному завданні плануємо головну версію українською мовою, інші мови вже на розсуд власників та замовників.

 

Для існуючих сайтів (ми вже писали про це в попередній статті  E-mova: закон «Про мову» та інтернет-сайти):

 

Встановити модуль перекладач. Їх достатньо багато для різних CMS (систем керування контентом). Та частина їх реагує на мову, що за замовчуванням виставлена в браузері клієнта і віддає йому ту версію, на яку налаштований браузер. Мова в браузері законом не регламентується і ми можемо отримати зовсім не те, що планували.

 

 Створення додаткової мовної версії сайту – оптимальний варіант, який насправді не настільки довгий та складний, як це здається з першого погляду. Кваліфікована агенція зможе створити додаткову версію сайту досить швидко та якісно. Додатковою перевагою стане не тільки збереження, а й збільшення кількості пошукових запитів, за якими потенційні клієнти зможуть знайти сайт в мережі – за рахунок додавання запитів українською.

 

 Повний переклад сайту – технічно, це тотальний переклад всіх елементів сайту: технічних, інформаційних. Такий переклад дозволить отримати україномовний інтернет-ресурс, що повністю відповідаю сучасним вимогам законодавства

 

 Частковий переклад – це поетапний переклад інформації інтернет-ресурсу, що дозволить поступово отримати україномовний продукт:

  • Переклад функціональної частини сайту — меню і загальних навігаційних елементів
  • Переклад тексту головної сторінки та інших основних сторінок
  • Переклад МЕТА-ТЕГІВ (функціональна інформація для пошукових системам)
  • Переклад всіх текстів на сайті

 

Встановлення модулів перекладачів

 

Детальніше про кожен з методів Вам зможуть докладно розповісти співробітники агенції з інтернет-маркетингу WebJump.

 

Повний текст законопроекту можна подивитися тут.

 

Окремий витяг з закону, а саме стаття 27:

Стаття 27. Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів

  1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
  2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.
  3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

  1. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.
  2. Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

  1. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна мати достатній за обсягом та змістом інформації вміст для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону.

  1. Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.
  2. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати та інші), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою .